Порівняльно-правовий концепт: експерт з питань права та експерт з оцінки відповідності (незалежної фахової експертизи)

Abstract

В статті проводиться порівняльно-правовий концепт таких правових категорій, як: експерт з питань права (експерт у галузі права) та експерт з оцінки відповідності (незалежної фахової експертизи). Мета публікації – обґрунтувати доктринальний концепт доцільності поглинання правового інституту «експерт з питань права» новим правовим інститутом «експерт з оцінки відповідності (незалежної фахової експертизи)», який за змістом охоплює більш широку сферу діяльності незалежного експерта (незалежної фахової експертизи) в Україні, в тому числі і з питань права, шляхом надання можливості застосування знань незалежними експертами до практичних ситуацій, у разі виникнення потреби в таких знаннях і є бажання отримати для цього експертний висновок; довести доцільність введення правового інституту «експерт з оцінки відповідності (незалежної фахової експертизи)» як альтернативи діяльності судової експертизи, так і можливе функціонування паралельно судовій експертизі. Об’єктом є правовідносини, що виникають при проведені незалежних фахових експертиз, а також правовідносин, пов’язаних з участю експерта з питань права (експерта у галузі права) в судовому процесі та на стадії досудового процесу; предметом – чинне позитивне право, практика судової діяльності, наукові публікації. Констатується наявна наукова дискусія щодо законодавчо визначених вимог до експерта з питань права (експерта в галузі права), зокрема, відмічено критичні наукові погляди щодо законодавчо встановленої вимоги «визнання фахівцем в галузі права» як такої, що не має механізму своєї реалізації та є необґрунтованою і недоцільною. Підтримуються позиції за юридичною інтерпретацією щодо вживання водночас в процесуальному законодавстві України різних термінів «експерт з питань права» та «експерт у галузі права», які законодавцем за змістом навпаки ототожнено. Відмічається позитивна еволюція правової позиції суду до висновку експерта з питань права (експерта в галузі права), висновку наукової експертизи, на цей час науковий висновок сприймається судом як пояснення сторони у справі. Доведено можливість введення в процесуальне законодавство України та функціонування незалежної фахової експертної діяльності, а саме: правового інституту «Експерт з оцінки відповідності (незалежної фахової експертизи)» з поглинанням правового інституту «Експерт з питань права (експерт у галузі права)», повноцінне функціонування якого бракують відсутні правові механізми та наявні правові недоліки, що не враховані законодавцем, а також вузька сфера повноважень. Функціонування правового інституту «Експерт з оцінки відповідності (незалежної фахової експертизи) вбачається паралельно з судовою експертизою, і як їй альтернатива. Основними принципами оцінки відповідності (незалежної фахової експертизи) є: незалежність, неупередженість, законність та об’єктивність. Вимогами правомочності експерта з оцінки відповідності (незалежної фахової експертизи) є: (1) фахова кваліфікація (виміром якої є науковий ступінь); (2) фахова компетентність (виміром якою є: тривалість стажу науково-дослідної роботи; досвід проведення незалежних фахових експертиз з питань, що уподібнюються з науковою спеціальністю; наявність таких показників науково-дослідної роботи, як: наукові публікації, монографії, збірники наукових праць, тези науково-практичних конференцій, круглих столів; постійне підвищення кваліфікації на навчальних заходах, тренінгах, семінарах тощо); (3) уповноваження розпорядчим актом керівника експертної установи на проведення незалежної фахової експертизи за щорічними показниками підтвердження фахової компетентності; (4) включення до паспорту з акредитації експертної установи відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17020:2019 (EN ISO/IEC 17020:2012, IDT; ISO/IEC 17020:2012, IDT). Зосереджена увага, на зобов’язанні експертної установи укласти договір страхування професійної відповідальності за шкоду завдану третім особам результатами експертної діяльності. .

The article presents a comparative legal analysis of two legal categories: the legal expert (expert in the field of law) and the conformity assessment expert (independent professional expertise). The purpose of the article is to substantiate the doctrinal concept of replacing the legal institution of the legal expert with the new legal institution of the conformity assessment expert (independent professional expertise), which encompasses a significantly broader scope of activities of an independent expert (independent professional expertise) in Ukraine, including legal issues. This concept is based on enabling independent experts to apply their professional knowledge to practical situations whenever such knowledge is required and an expert opinion is sought. The article also substantiates the expediency of introducing the legal institution of the conformity assessment expert (independent professional expertise) as both an alternative to forensic expertise and an institution capable of functioning in parallel with forensic expertise. The object of the study comprises legal relations arising in the course of independent professional expertise, as well as legal relations associated with the participation of a legal expert (expert in the field of law) in judicial and pre-trial proceedings. The subject of the study includes the current positive law, judicial practice, and scholarly publications. The article identifies the ongoing scholarly debate concerning the statutory requirements applicable to a legal expert (expert in the field of law). Particular attention is paid to critical academic views regarding the legislative requirement that a person must be "recognised as a specialist in the field of law", since no legal mechanism exists for implementing such recognition and the requirement itself is considered unfounded and impracticable. The article supports the legal interpretation that the procedural legislation of Ukraine simultaneously uses the terms legal expert and expert in the field of law, while the legislator treats these terms as identical in substance. The article also notes the positive evolution of judicial approaches to expert opinions prepared by legal experts (experts in the field of law) and to opinions resulting from scientific expertise. At present, such scientific opinions are generally regarded by the courts as explanations submitted by a party to the proceedings. The study substantiates the possibility of introducing into the procedural legislation of Ukraine the legal institution of the conformity assessment expert (independent professional expertise) by incorporating the existing institution of the legal expert (expert in the field of law), whose effective functioning is currently hindered by the absence of adequate legal mechanisms, existing legislative shortcomings, and a limited scope of authority. The proposed institution should operate alongside forensic expertise while simultaneously serving as its alternative. The fundamental principles of conformity assessment (independent professional expertise) are independence, impartiality, legality, and objectivity. The requirements governing the authority of a conformity assessment expert (independent professional expertise) include: (1) professional qualification, evidenced by an academic degree; (2) professional competence, demonstrated by research experience, practical experience in conducting independent professional expertise within the relevant scientific specialisation, scholarly publications, monographs, collections of scientific papers, conference proceedings, and continuous professional development through training courses, seminars, and other educational activities; (3) authorisation by an administrative act of the head of the expert institution based on the annual confirmation of professional competence; and (4) inclusion in the accreditation passport of the expert institution in accordance with the requirements of DSTU EN ISO/IEC 17020:2019 (EN ISO/IEC 17020:2012, IDT; ISO/IEC 17020:2012, IDT). Particular emphasis is placed on the obligation of the expert institution to maintain professional liability insurance covering damage caused to third parties by the results of expert activities.