Правоздатність дитини за цивільним законодавством

Abstract

У статті правоздатність дитини розглядається як правова передумова виникнення суб'єктивних цивільних прав та обов'язків. Досліджуються наукові підходи до співвідношення понять «правоздатність» і «суб'єктивне цивільне право» стосовно дитини. Обґрунтовано необхідність врахування не лише вікового, а й інтелектуального критерію (рівня психічної та моральної зрілості) при визначенні здатності дитини набувати окремі цивільні права та обов'язки. Сформульовано власне поняття «правоздатність дитини» як правову передумову усім цивільним правам та обов'язкам, які може мати дитина згідно із законом. Виходячи із положень статей 25–26 ЦК України зроблено висновок, що всі діти є рівноправними у здатності мати цивільні права та обов'язки. При цьому аргументовано, що фактичний обсяг прав та обов'язків, які може мати дитина залежить від її віку та інших передбачених законом умов. Піддано критичному аналізу поширену в науковій літературі концепцію часткової (неповної) правоздатності дитини. Обґрунтовано, що правоздатність за своєю природою не може бути: частковою; неповною; повною. Наголошено, що в підґрунті правової відмінності між дітьми і повнолітніми особами має бути покладено не правоздатність, а здатність особи до реалізації конкретних цивільних прав. Зміст цивільно-правової правоздатності дитини запропоновано визначати як сукупність тих цивільних прав та обов'язків, які вона може мати згідно із законом. У зв’язку з цим, запропоновано нову редакцію частини 3 статті 25 ЦК України, відповідно до якої здатність мати окремі цивільні права та обов'язки повинно пов'язуватися не тільки з досягненням певного віку, а й з досягненням відповідного рівня розумової (психічної) та моральної зрілості дитини.The article examines a child's legal capacity to have civil rights and obligations as the legal precondition for the emergence of subjective civil rights and obligations. It analyzes scholarly approaches to the relationship between the concepts of legal capacity to have civil rights and obligations and subjective civil rights in relation to the child. The study substantiates the need to take into account not only the age criterion but also the intellectual criterion, namely the child's level of mental and moral maturity, when determining the child's ability to acquire specific civil rights and obligations. The author formulates an original definition of a child's legal capacity to have civil rights and obligations as the legal precondition for all civil rights and obligations that a child may possess under the law. Based on Articles 25 and 26 of the Civil Code of Ukraine, the article concludes that all children are equal in their legal capacity to have civil rights and obligations. At the same time, it is argued that the actual scope of the rights and obligations a child may possess depends on the child's age and other conditions established by law. The article critically examines the concept of partial (incomplete) legal capacity to have civil rights and obligations, which is widespread in legal scholarship. It substantiates that legal capacity to have civil rights and obligations, by its very nature, cannot be partial, incomplete, or full. The study emphasizes that the legal distinction between children and adults should be based not on legal capacity to have civil rights and obligations, but on a person's ability to exercise specific civil rights. The author proposes defining the content of a child's legal capacity to have civil rights and obligations as the totality of the civil rights and obligations that the child may possess under the law. Accordingly, a new wording of Article 25(3) of the Civil Code of Ukraine is proposed, under which the ability to possess specific civil rights and obligations should depend not only on reaching a certain age but also on attaining an appropriate level of intellectual (mental) and moral maturity.