Основні аспекти інтеграції фахової експертизи в правовий простір для прийняття державних рішень

Abstract

Мета статті полягає в досліджені основних аспектів систематизації теоретичних підходів та аналіз практичних механізмів інтеграції фахової експертизи в правовий простір з метою підвищення ефективності, обґрунтованості та прозорості прийняття державних рішень. Особлива увага приділяється виявленню проблем національного регулювання та формуванню пропозицій щодо вдосконалення законодавства у цій сфері. Методи: дослідження базується як на загальнонаукових методах, так і на специфічних правових методах порівняльного аналізу (компаративістики), за допомогою яких розробляються різні наукові положення та доктринальні підходи щодо розуміння поняття та сутності фахової експертизи, а також їх значення в аналізованій правовій сфері. У процесі дослідження застосовано такі наукові методи: аналітичний метод – для вивчення нормативно-правових актів України та міжнародного досвіду; порівняльно-правовий метод – для зіставлення моделей експертного супроводу у різних правових системах; системний підхід – для аналізу взаємозв’язків між експертним середовищем та інституціями державного управління; синтез і узагальнення – для формулювання висновків і практичних рекомендацій. У результаті проведеного дослідження: визначено ключові принципи правової інтеграції експертного знання в державне управління (законність, прозорість, незалежність, міждисциплінарність); проаналізовано зарубіжний досвід залучення експертизи до формування публічної політики; виявлено основні проблеми українського законодавства, серед яких – фрагментарність регулювання, відсутність єдиного нормативного акту, нестача стандартів якості експертної діяльності; запропоновано концептуальні шляхи вдосконалення правового механізму залучення фахової експертизи, включно з потребою розробки спеціального закону, створенням відкритого реєстру експертів та цифровізації процедур. Обговорення: у статті розглянуто ключові аспекти інтеграції фахової експертизи в правовий простір, спрямованої на забезпечення обґрунтованості, об’єктивності та ефективності державних рішень. Особлива увага приділяється нормативно-правовим механізмам взаємодії між експертним середовищем і державними інституціями, ролі міждисциплінарного підходу та принципам прозорості. Обґрунтовано необхідність формування системної моделі залучення експертів до державного управління.The aim of this article is to examine the key aspects of systematizing theoretical approaches and analyzing practical mechanisms for integrating professional expertise into the legal framework in order to enhance the efficiency, substantiation, and transparency of public decision-making. Particular attention is paid to identifying problems within the national regulatory framework and formulating proposals for improving legislation in this area. Methods: The research is based on both general scientific methods and specific legal comparative methods, which are used to develop theoretical propositions and doctrinal approaches to understanding the concept and essence of professional expertise, as well as its significance in the analyzed legal domain. The study employs analytical methods for examining Ukrainian legislation and international experience; a comparative legal method for comparing models of expert involvement in different legal systems; a systems approach for analyzing the interrelations between the expert community and public administration institutions; and synthesis and generalization for formulating conclusions and practical recommendations. Results: The study identifies key principles of the legal integration of expert knowledge into public administration, including legality, transparency, independence, and interdisciplinarity. It analyzes foreign experience in involving expertise in public policy-making and identifies major shortcomings of Ukrainian legislation, such as fragmented regulation, the absence of a unified legal act, and the lack of quality standards for expert activity. The article proposes conceptual directions for improving the legal mechanism for engaging professional expertise, including the need to develop a dedicated law, establish an open register of experts, and digitalize related procedures. Discussion: The article explores key aspects of integrating professional expertise into the legal framework aimed at ensuring the substantiation, objectivity, and effectiveness of public decision-making. Special emphasis is placed on regulatory mechanisms governing interaction between the expert community and public institutions, the role of interdisciplinary approaches, and principles of transparency. The necessity of forming a systemic model for involving experts in public administration is substantiated.