Щодо обсягів дієздатності дитини за цивільним законодавством

Abstract

Стаття присвячена дослідженню обсягів цивільної дієздатності дитини за законодавством України та зарубіжних держав. Проаналізовано теоретичні підходи до розуміння цивільної дієздатності як здатності особи усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а також особливості її реалізації дітьми різних вікових категорій. Розглянуто правовий статус малолітніх і неповнолітніх осіб, зміст їх часткової та неповної цивільної дієздатності, а також окремі питання здійснення майнових і немайнових прав. Проведено порівняльно-правовий аналіз законодавства Німеччини, Чехії, Франції, Англії, США та Російської Федерації щодо визначення обсягу цивільної дієздатності дітей. Обґрунтовано доцільність удосконалення українського законодавства шляхом розширення обсягу часткової цивільної дієздатності малолітніх осіб, зокрема щодо безоплатного набуття майнових прав, розпорядження коштами, наданими законними представниками, та укладення окремих правочинів в інтересах дитини. Запропоновано законодавче закріплення інституту виняткової цивільної дієздатності фізичних осіб, які не досягли шестирічного віку, у випадках здійснення ними оплачуваної творчої, спортивної чи іншої діяльності за згодою законних представників та органів опіки і піклування. Зроблено висновок про необхідність подальшої модернізації цивільно-правового регулювання дієздатності дітей з урахуванням принципу забезпечення найкращих інтересів дитини та позитивного зарубіжного досвіду.The article is devoted to the study of the concept of a "child" as an independent legal category of the civil legislation of Ukraine. It analyzes scholarly approaches to defining the legal nature of the concepts of "child," "children," "minor child," "juvenile," "person," and "human being," as well as the provisions of national legislation and international legal instruments concerning the legal status of the child. The study establishes that the current legislation of Ukraine employs the concept of "child" inconsistently, giving rise to terminological ambiguities and complicating law enforcement. It examines the relationship between the legal category of "child" and the concept of the age of majority, as well as the legal status of natural persons who have acquired full civil legal capacity before reaching the age of eighteen. The article substantiates the need to improve legislative terminology and proposes the author's definition of the concept of a "child" as a natural person from the day of birth until reaching the age of eighteen, unless such person has acquired full civil legal capacity in accordance with the applicable legislation. It also proposes a systematic classification of the subcategories of the legal category "child" through the use of the terms "natural person (child) under the age of 14" and "natural person (child) between the ages of 14 and 18." The study concludes that legislative terminological inconsistencies should be eliminated in order to ensure legal certainty and the uniform application of the law.