Перспективи подальшого розвитку правового регулювання інституту істотної зміни обставин у договірних відносинах

Abstract

У тезах розкрито генезу інституту істотної зміни обставин у вітчизняному цивільному праві з урахуванням запозичення доктринальних підходів і правових конструкцій зарубіжних правових систем, що сприяло його формуванню в контексті гармонізації із міжнародними стандартами регулювання договірних відносин. Наголошено, що практичне застосування ст. 652 ЦК України виявляє низку правових прогалин і недостатню визначеність критеріїв істотної зміни обставин, що, у свою чергу, створює передумови для неоднакового правозастосування та можливих зловживань правами при ініціюванні зміни або розірвання договору. Обґрунтовано необхідність нормативної конкретизації критеріїв істотної зміни обставин із урахуванням сучасних соціально-економічних, політичних, технологічних та регуляторних факторів, зокрема впливу економічних криз, змін законодавства, воєнних та соціальних конфліктів, а також технологічних трансформацій. Окрему увагу приділено потребі формування чіткого механізму доказування настання таких обставин, включаючи запровадження обов’язкового повідомлення, визначення процедурних строків, регламентацію переговорного процесу між сторонами та можливість залучення незалежних експертних оцінок. Запропоновано також розвиток альтернативних способів врегулювання спорів, зокрема медіації, як інструменту забезпечення балансу інтересів сторін. Зроблено висновок, що удосконалення правового регулювання сприятиме підвищенню визначеності договірних відносин, зменшенню конфліктності та забезпеченню більш справедливого й гнучкого підходу до застосування інституту істотної зміни обставин у сучасних умовах.

The abstracts outline the genesis of the institution of material change of circumstances in domestic civil law, taking into account the reception of doctrinal approaches and legal constructs from foreign legal systems, which contributed to its formation in the context of harmonisation with international standards of regulation of contractual relations. It is emphasized that the practical application of Article 652 of the Civil Code of Ukraine reveals a number of legal gaps and insufficient clarity of the criteria for a material change of circumstances, which, in turn, creates preconditions for inconsistent law enforcement and potential abuse of rights when initiating the modification or termination of a contract. The need for normative specification of the criteria of a material change of circumstances is substantiated, taking into account contemporary socio-economic, political, technological, and regulatory factors, including the impact of economic crises, legislative changes, military and social conflicts, as well as technological transformations. Particular attention is paid to the need to establish a clear mechanism for proving the occurrence of such circumstances, including the introduction of mandatory notification, determination of procedural time limits, regulation of the negotiation process between the parties, and the possibility of involving independent expert assessments. The development of alternative dispute resolution methods, in particular mediation, is also proposed as an instrument for ensuring a balance of interests between the parties. It is concluded that the improvement of legal regulation will contribute to greater certainty in contractual relations, reduced conflict, and a more fair and flexible approach to the application of the institution of material change of circumstances in contemporary conditions.