До питання теоретико-систематизаційного розмежування понять «науково-правова експертиза» та «науково-правнича експертиза»

Abstract

У тезах розглядаються теоретичні та термінологічні аспекти розмежування понять «науково-правова експертиза» та «науково-правнича експертиза». Проаналізовано підходи до їх використання в науковій літературі та практичній діяльності, а також досліджено особливості змістового навантаження кожного з термінів. Обґрунтовується, що поняття «науково-правова експертиза» доцільно застосовувати щодо дослідження нормативно-правових актів, законопроєктів та інших юридичних документів, предметом яких є правова норма як самостійний об’єкт експертного аналізу. Водночас поняття «науково-правнича експертиза» характеризується спрямованістю на вирішення конкретних правозастосовних ситуацій, юридичних спорів, колізій та прогалин у праві шляхом використання професійних правничих знань. Запропоновано гіпотезу розмежування зазначених категорій за предметом дослідження, функціональним призначенням та характером використання результатів експертної діяльності. Зроблено висновок про доцільність формування окремого правового режиму науково-правничої експертизи як самостійної форми фахової експертної діяльності у механізмі правозастосування.

The theses examine the theoretical and terminological aspects of distinguishing between the concepts of scientific legal expertise and scientific juridical expertise. Approaches to the use of these concepts in scholarly literature and professional practice are analysed, and the specific substantive characteristics of each term are examined. It is substantiated that the concept of scientific legal expertise should be applied to the examination of normative legal acts, draft legislation, and other legal documents in which the legal norm constitutes the independent object of expert analysis. At the same time, scientific juridical expertise is characterised by its orientation towards resolving specific law enforcement situations, legal disputes, legal conflicts, and gaps in the law through the application of specialised juridical knowledge. A hypothesis is proposed for distinguishing these categories according to the subject matter of examination, their functional purpose, and the nature of the use of the results of expert activity. It is concluded that a separate legal regime should be established for scientific juridical expertise as an independent form of professional expert activity within the law enforcement mechanism.