NFE Repository

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 6 of 6

Recent Submissions

Незалежна фахова експертиза як інституціоналізований механізм правозастосування
Романовська, Людмила Антонівна
;
Romanovska, Liudmyla
(2026-04, Право України)
У статті обґрунтовується доктринальне підґрунтя інституціоналізації незалежної фахової експертизи як превентивного механізму правозастосування. Незалежна фахова експертиза розглядається як форма оцінки відповідності, що здійснюється на засадах незалежності, об’єктивності та фахової компетентності й має процедурно визначений характер. Визначено її правові характеристики: договірну основу, процесуальну впорядкованість, доказову та превентивну спрямованість, правову визначеність результатів і професійну автономність експерта. Функції незалежної фахової експертизи включають превентивне забезпечення законності, формування об’єктивної правової оцінки, підтримку прийняття обґрунтованих управлінських і господарських рішень, а також мінімізацію правових ризиків. Експертні висновки застосовуються у сфері господарської діяльності, публічних закупівель та інших правовідносинах, що потребують оцінки відповідності правових або договірних норм. Підґрунтям дослідження є узагальнення практики організації та проведення незалежної фахової експертизи, сформованої в діяльності ТОВ “Незалежні фахові експертизи”, яка відображає логічно вибудувану та узгоджену з чинним законодавством України модель інституційного функціонування цього виду експертної діяльності. Незалежна фахова експертиза розглядається як авторська концептуальна розробка, спрямована на формування превентивного інструменту механізму правозастосування. Метою публікації є обґрунтування доктринального підґрунтя інституціоналізації незалежної фахової експертизи як складової механізму правозастосування та визначення її потенціалу для розвитку правового регулювання. Об’єктом дослідження є правовідносини, що виникають у процесі організації та проведення незалежної фахової експертизи. Предметом – чинне позитивне право, інституційний статус експертизи, процедури залучення експертів, її функції та правові характеристики. За результатами науково-прикладного аналізу сформульовано положення, що визначають сферу та призначення незалежної фахової експертизи, її нормативно-правову основу, понятійний апарат, принципи діяльності, критерії оцінювання фахової компетентності, права та обов’язки експерта, етапи проведення експертизи та юридичну природу експертного висновку як її результату, що в сукупності формує науково-правове підґрунтя нового інституціоналізованого механізму правозастосування.
Порівняльно-правовий аналіз моделей експертної діяльності в Україні: концептуальні, інституційні та правозастосовні аспекти
Романовська, Людмила Антонівна
;
Romanovska, Liudmyla
(2026, Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право)
Ця стаття присвячена порівняльно-правовому аналізу двох основних напрямів експертної діяльності в Україні – судового та позасудового – з акцентом на їх функціональне призначення, компетенцію, правовий статус та особливості нормативного регулювання. У роботі досліджується місце експертної діяльності в системі правозастосування та її роль у забезпеченні об’єктивного встановлення фактичних обставин справи, формуванні належної доказової бази й підвищенні ефективності реалізації правових норм. Обґрунтовано, що експертна діяльність у правовій системі України має багаторівневу норматив но-інституційну природу та реалізується у різних формах, зокрема як судова, наукова, науково-технічна експертиза, а також у формі участі експерта з питань права. Кожна з цих форм характеризується власною специфікою правового регулювання, функціонального призначення та місця у механізмі правозастосування. Водночас їх об’єднує використання спеціалізованих знань, спрямованих на встановлення фактичних або правових аспектів певної ситуації, що потребує фахового дослідження. Встановлено, що в сучасних умовах зростає значення превентивних інструментів забезпечення законності та стабільності цивільних правовідносин. Їх сутність полягає в упередженні або вирішенні правових проблем на ранніх етапах виникнення відповідних правовідносин, а також у досудовому й позасудовому порядку, що сприяє мінімізації правових, економічних та репутаційних ризиків. Застосування таких інструментів ґрунтується на використанні спеціалізованих правничих та/або спеціальних знань, передбачає незалежність і об’єктивність встановлення фактичних обставин, а також визначення їх можливих правових наслідків. Одним із таких інструментів визначено незалежну фахову експертизу у формі оцінки відповідності, яка розглядається як перспективний механізм правового забезпечення належного функціонування цивільного обороту. За результатами дослідження виокремлено правові характеристики та функціональне призначення оцінки відповідності, судової, наукової та науково-технічної експертизи, а також участі експерта з питань права (експерта у галузі права). Проведено розмежування між науково-правовою та науково-правничою експертизою, а також між науково-правовими та науково-правничими знаннями за критеріями їх функціонального призначення, змісту та суб’єктного складу. На підставі проведеного аналізу обґрунтовано можливості інтеграції окремих експертних функцій та сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері експертної діяльності.
Істотна зміна обставин та управління ризиками у договірних правовідносинах : роль незалежної фахової експертизи у формі оцінки відповідності
Крилова, Оксана Іванівна
(2026, Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право)
Істотна зміна обставин є підставою для зміни або розірвання договору та відіграє важливу роль у забезпеченні стабільності договірних правовідносин. Вона набуває особливої актуальності в умовах динамічних соціально-економічних та інституційних трансформацій, що впливають на можливість належного та своєчасного виконання зобов’язань. Доведення істотної зміни обставин є складним і багаторівневим процесом, який передбачає оцінку непередбачуваності подій, порушення економічного балансу договору та встановлення причинно-наслідкових юридично значущих зв’язків між змінами зовнішніх умов і суттєвим ускладненням виконання зобов’язання. У статті обґрунтовано доцільність застосування незалежної фахової експертизи у формі оцінки відповідності як інструменту та методологічного підходу до доведення істотної зміни обставин. Запропоновано розглядати її як комплексну модель об’єктивного та верифікованого доказування, що інтегрує правничий та економічний підхід. Розкрито її функціональне призначення як інструменту забезпечення належності, допустимості та достовірності доказової інформації, а також засобу уніфікації підходів до оцінки фактичних обставин. Окрему увагу приділено систематизації правових, економічних та інституційних ризиків правозастосування, що виникають у процесі доведення істотної зміни обставин, а також їх впливу на передбачуваність судових рішень. Наголошується, що доведення істотної зміни обставин повинно здійснюватися з урахуванням сукупності умов її застосування та стандартів доказування, сформованих у судовій практиці. Зокрема щодо розподілу доказового тягаря між сторонами. Визначено, що формалізація підходів до оцінки доказів у цій категорії спорів сприяє зменшенню дискреції суду та підвищенню єдності правозастосування. Важливим є комплексний аналіз усіх фактичних і правових обставин справи для забезпечення об’єктивності та повноти доказування. Встановлено, що використання незалежної фахової експертизи сприяє підвищенню обґрунтованості доказування, забезпечує передбачуваність правозастосування та має превентивний потенціал у досудовому врегулюванні договірних спорів.
До питання теоретико-систематизаційного розмежування понять «науково-правова експертиза» та «науково-правнича експертиза»
Романовська, Людмила Антонівна
;
Romanovska, Liudmyla
(2026-04-17, Київ : ВД «Дакор»)
У тезах розглядаються теоретичні та термінологічні аспекти розмежування понять «науково-правова експертиза» та «науково-правнича експертиза». Проаналізовано підходи до їх використання в науковій літературі та практичній діяльності, а також досліджено особливості змістового навантаження кожного з термінів. Обґрунтовується, що поняття «науково-правова експертиза» доцільно застосовувати щодо дослідження нормативно-правових актів, законопроєктів та інших юридичних документів, предметом яких є правова норма як самостійний об’єкт експертного аналізу. Водночас поняття «науково-правнича експертиза» характеризується спрямованістю на вирішення конкретних правозастосовних ситуацій, юридичних спорів, колізій та прогалин у праві шляхом використання професійних правничих знань. Запропоновано гіпотезу розмежування зазначених категорій за предметом дослідження, функціональним призначенням та характером використання результатів експертної діяльності. Зроблено висновок про доцільність формування окремого правового режиму науково-правничої експертизи як самостійної форми фахової експертної діяльності у механізмі правозастосування.
Правова природа істотної зміни обставин у контексті еволюції правозастосування
Крилова, Оксана Іванівна
(2026-04-17, Київ : ВД «Дакор»)
У тезах висвітлено актуальні проблеми співвідношення судової та незалежної фахової експертизи в системі використання спеціальних знань у процесі доказування. Наголошено, що розвиток суспільних відносин, ускладнення предмета судового розгляду та поширення міждисциплінарних досліджень зумовлюють потребу в удосконаленні підходів до використання спеціальних знань і переосмисленні ролі незалежних фахових досліджень у судовому процесі. Акцентовано увагу на відсутності належного нормативного врегулювання правового статусу незалежної фахової експертизи, що зумовлює неоднозначність підходів до визначення її доказового значення та оцінки результатів таких досліджень. Обґрунтовано доцільність формування інституту незалежної фахової експертизи на засадах міжнародних стандартів оцінки відповідності, принципів компетентності, об'єктивності та неупередженості. Підкреслено, що результати незалежних фахових досліджень можуть виступати важливим джерелом доказової інформації та доповнювати можливості судової експертизи, особливо у справах, які потребують комплексного або мультидисциплінарного підходу. Зроблено висновок, що законодавче врегулювання правового статусу незалежної фахової експертизи та визначення критеріїв допустимості й оцінки її результатів сприятимуть підвищенню правової визначеності, ефективності використання спеціальних знань у процесі доказування та гармонізації національної правозастосовної практики з міжнародними стандартами.

Тут зберігаються, систематизуються та популяризуютьсянаукові праці працівників ТОВ «НФЕ».

Communities in DSpace

Recent Submissions